подумки
ПО́ДУМКИ, присл.
У думках.
Вони всі [демобілізовані] поспішали додому, кожен подумки був уже серед рідних (П. Загребельний);
Інна подумки сперечалася з Мудриком. Відповіді за нього вигадувала сама (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)