пожадливий

ПОЖА́ДЛИВИЙ, а, е.

1. Який дуже бажає чогось, дуже охочий, прагне до чого-небудь; жадібний.

Дуже тямущий комісар у загоні. До роботи пожадливий і слово сердечне має (М. Стельмах);

Наші робітники, учні, студенти, трудова інтелігенція – пожадливі й ненаситні споживачі нашої продукції (М. Рильський);

// Який виражає ці бажання і прагнення.

Пожадливими очима сковзнув рибалка по добротному сукні на шароварах з кантом (Іван Ле);

// Який не наїдається; ненаситний.

І поплавець, як блискавка, зника: Не зна вагань краснопір пожадлива (М. Рильський);

* Образно. Ось блимнув вогник, заскакало пожадливе полум'я (І. Цюпа);

// Власт. спраглій людині.

Потьомкін налив квасу, випив пожадливими ковтками, потім ще налив і теж випив (С. Добровольський).

2. Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий.

Сухобрус і його дочки – Марта і Степанида [персонажі твору І. Нечуя-Левицького] – це реалістичні образи міщан, морально убогих, обмежених і пожадливих (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. пожадливий — пожа́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пожадливий — Жадібний, ненаситний; (ковток) спраглий; (- очі) заздрий; (лихвяр) зажерливий, корисливий, користолюбний.  Словник синонімів Караванського
3. пожадливий — див. жадний  Словник синонімів Вусика
4. пожадливий — -а, -е. 1》 Який дуже бажає чогось, дуже охочий, прагне до чого-небудь; жадібний. || Який виражає ці бажання і прагнення. || Який не наїдається; ненаситний. || Власт. спраглій людині. 2》 Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пожадливий — ЖА́ДІ́БНИЙ чого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЖА́ДНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙ рідше, ПОЖА́ДНИЙ рідше, ЖАЖДИ́ВИЙ рідко...  Словник синонімів української мови
6. пожадливий — ПОЖА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який дуже бажає чогось, дуже охочий, прагне до чого-небудь; жадібний. Дуже тямущий комісар у загоні. До роботи пожадливий і слово сердечне має (Стельмах, Вел.  Словник української мови в 11 томах
7. пожадливий — Пожадливий, -а, -е Завистливый, жадный.  Словник української мови Грінченка