Словник української мови в 11 томах

пожадливий

ПОЖА́ДЛИВИЙ, а, е.

1. Який дуже бажає чогось, дуже охочий, прагне до чого-небудь; жадібний.

Дуже тямущий комісар у загоні. До роботи пожадливий і слово сердечне має (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 726);

Наші робітники, колгоспники, учні, студенти, трудова інтелігенція — пожадливі й ненаситні споживачі нашої продукції (Рильський, III, 1956, 376);

// Який виражає ці бажання і прагнення.

Пожадливими очима сковзнув рибалка по добротному сукні на шароварах з кантом (Ле, Опов. та нариси, 1950, 192);

// Який не наїдається; ненаситний.

І поплавець, як блискавка, зника: Не зна вагань краснопір пожадлива (Рильський, II, 1960, 119);

*Образно. Ось блимнув вогник, заскакало пожадливе полум’я (Цюпа, Назустріч.., 1958, 338);

// Власт. спраглій людині.

Потьомкін налив квасу, випив пожадливими ковтками, потім ще налив і теж випив (Добр., Очак. розмир, 1965, 7).

2. Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий.

Сухобрус і його дочки — Марта і Степанида [персонажі твору І. Нечуя-Левицького] — це реалістичні образи міщан, морально убогих, обмежених і пожадливих (Іст. укр. літ., І, 1954, 380).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пожадливий — пожа́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пожадливий — Жадібний, ненаситний; (ковток) спраглий; (- очі) заздрий; (лихвяр) зажерливий, корисливий, користолюбний.  Словник синонімів Караванського
  3. пожадливий — див. жадний  Словник синонімів Вусика
  4. пожадливий — -а, -е. 1》 Який дуже бажає чогось, дуже охочий, прагне до чого-небудь; жадібний. || Який виражає ці бажання і прагнення. || Який не наїдається; ненаситний. || Власт. спраглій людині. 2》 Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пожадливий — ПОЖА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який дуже бажає чогось, дуже охочий, прагне до чого-небудь; жадібний. Дуже тямущий комісар у загоні. До роботи пожадливий і слово сердечне має (М.  Словник української мови у 20 томах
  6. пожадливий — ЖА́ДІ́БНИЙ чого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЖА́ДНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙ рідше, ПОЖА́ДНИЙ рідше, ЖАЖДИ́ВИЙ рідко...  Словник синонімів української мови
  7. пожадливий — Пожадливий, -а, -е Завистливый, жадный.  Словник української мови Грінченка