пожадливо
ПОЖА́ДЛИВО.
1. Присл. до пожа́дливий.
Парубок.. пожадливо припав устами до вина (Коцюб., І, 1955, 242);
Муравйов пожадливо накинувся на кашу (Гончар, Таврія.., 1957, 403).
2. присл., перен. З напруженою увагою, інтересом.
Михайло пожадливо перебігав газетні шпальти (Збан., Сеспель, 1961, 125).
Словник української мови (СУМ-11)