пожадливий

пожа́дливий

-а, -е.

1》 Який дуже бажає чогось, дуже охочий, прагне до чого-небудь; жадібний.

|| Який виражає ці бажання і прагнення.

|| Який не наїдається; ненаситний.

|| Власт. спраглій людині.

2》 Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий.

Значення в інших словниках

1. пожадливий — пожа́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пожадливий — Жадібний, ненаситний; (ковток) спраглий; (- очі) заздрий; (лихвяр) зажерливий, корисливий, користолюбний.  Словник синонімів Караванського
3. пожадливий — див. жадний  Словник синонімів Вусика
4. пожадливий — ПОЖА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який дуже бажає чогось, дуже охочий, прагне до чого-небудь; жадібний. Дуже тямущий комісар у загоні. До роботи пожадливий і слово сердечне має (М.  Словник української мови у 20 томах
5. пожадливий — ЖА́ДІ́БНИЙ чого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЖА́ДНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙ рідше, ПОЖА́ДНИЙ рідше, ЖАЖДИ́ВИЙ рідко...  Словник синонімів української мови
6. пожадливий — ПОЖА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який дуже бажає чогось, дуже охочий, прагне до чого-небудь; жадібний. Дуже тямущий комісар у загоні. До роботи пожадливий і слово сердечне має (Стельмах, Вел.  Словник української мови в 11 томах
7. пожадливий — Пожадливий, -а, -е Завистливый, жадный.  Словник української мови Грінченка