пожатий

ПОЖА́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пожа́ти;

// у знач. прикм.

А земля лежить, медова, А поля пожаті мріють (М. Рильський);

// пожа́то, безос. пред.

Мудра книжка Скаже вам чогось багато З того, що колись другими І посіяно й пожато (Я. Щоголів).

Значення в інших словниках

1. пожатий — пожа́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пожатий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пожати. || пожато, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожатий — ПОЖА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пожа́ти; // У знач. прикм. А земля лежить, медова, А поля пожаті мріють (Рильський, II, 1960, 76); // пожа́то, безос. присудк. сл. Мудра книжка Скаже вам чогось багато З того, що колись другими І посіяно й пожато (Щог., Поезії, 1958, 164).  Словник української мови в 11 томах