позавушник
ПОЗАВУ́ШНИК, ПОЗАУ́ШНИК, а, ч., діал.
Ляпас.
Рівночасно залунав дворазовий різкий ляск. Се були два грімкі позаушники, якими пан староста почастував громадського начальника в одну й другу щоку (І. Франко);
* Образно. Від наших суддів, наших друзів-критиків ми вимагаємо не хвальби й не позавушників, а глибокого аналізу творів, знання і розуміння історичного процесу української літератури (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)