позавушник

ПОЗАВУ́ШНИК, ПОЗАУ́ШНИК, а, ч., діал. Ляпас.

Рівночасно залунав дворазовий різкий ляск. Се були два грімкі позаушники, якими пан староста почастував громадського начальника в одну й другу щоку (Фр., III, 1950, 239);

*Образно. Від наших суддів, наших друзів-критиків ми вимагаємо не хвальби й не позавушників, а глибокого аналізу творів, знання і розуміння історичного процесу української літератури (Літ. газ., 17.ІІІ 1959, 4).

Значення в інших словниках

1. позавушник — позаву́шник іменник чоловічого роду ляпас діал.  Орфографічний словник української мови
2. позавушник — позаушник, -а, ч., діал. Ляпас.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позавушник — ПОЗАВУ́ШНИК, ПОЗАУ́ШНИК, а, ч., діал. Ляпас. Рівночасно залунав дворазовий різкий ляск. Се були два грімкі позаушники, якими пан староста почастував громадського начальника в одну й другу щоку (І. Франко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах