позакутувати

ПОЗАКУ́ТУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.

1. Старанно загорнутись у щось зазвичай тепле обгорнутися ним (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).

Позакутувати дітей;

Позакутувати дерева на зиму.

2. перен. Щільно оповити, закрити, затягнути, роблячи невидимим усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох (про млу, туман, хмари і т. ін.).

Осіння мряка позакутувала все в свій сивий віддих (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. позакутувати — позаку́тувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позакутувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Закутати всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. 2》 перен. Щільно оповити, закрити, затягнути, роблячи невидимим усе чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох (про млу, туман, хмари і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позакутувати — ПОЗАКУ́ТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Закутати всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. 2. перен. Щільно оповити, закрити, затягнути, роблячи невидимим усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох (про млу, туман, хмари і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
4. позакутувати — Позакутувати, -тую, -єш гл. Закутать (во множествѣ). --------------- Позакутувати, -шуємо, -єте гл. Закусить (о многихъ).  Словник української мови Грінченка