позакутувати
ПОЗАКУ́ТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Закутати всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
2. перен. Щільно оповити, закрити, затягнути, роблячи невидимим усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох (про млу, туман, хмари і т. ін.).
Осіння мряка позакутувала все в свій сивий віддих (Коб., II, 1956, 189).
Словник української мови (СУМ-11)