позакурювати

ПОЗАКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, док.

1. що. Покрити пилом, запорошити все або багато чого-небудь.

Одежу позакурювали в дорозі (Сл. Б. Грінченка).

2. що і без дод. Запаливши (люльки, цигарки і т. ін.), почати курити (про всіх або багатьох).

Подякували [Чіпка з товаришами] хазяїнам; позакурювали люльки, та й потягли з двору (Панас Мирний);

Позакурювали [в'язні] махоркою, ходять, пихкають (А. Тесленко).

Значення в інших словниках

1. позакурювати — позаку́рювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позакурювати — -юю, -юєш, док. 1》 перех. Покрити пилом, запорошити все чи багато чого-небудь. 2》 перех. і неперех. Запаливши (люльки, цигарки і т. ін.), почати курити (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позакурювати — ПОЗАКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, док. 1. перех. Покрити пилом, запорошити все або багато чого-небудь. Одежу позакурювали в дорозі (Сл. Гр.). 2. перех. і неперех. Запаливши (люльки, цигарки і т. ін.), почати курити (про всіх або багатьох).  Словник української мови в 11 томах
4. позакурювати — Позакурювати, -рюю, -єш гл. 1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки. 2) Закоптить (во множествѣ). 3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.  Словник української мови Грінченка