Орфографічний словник української мови

позакурювати

позаку́рювати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. позакурювати — -юю, -юєш, док. 1》 перех. Покрити пилом, запорошити все чи багато чого-небудь. 2》 перех. і неперех. Запаливши (люльки, цигарки і т. ін.), почати курити (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позакурювати — ПОЗАКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, док. 1. що. Покрити пилом, запорошити все або багато чого-небудь. Одежу позакурювали в дорозі (Сл. Б. Грінченка). 2. що і без дод. Запаливши (люльки, цигарки і т. ін.), почати курити (про всіх або багатьох).  Словник української мови у 20 томах
  3. позакурювати — ПОЗАКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, док. 1. перех. Покрити пилом, запорошити все або багато чого-небудь. Одежу позакурювали в дорозі (Сл. Гр.). 2. перех. і неперех. Запаливши (люльки, цигарки і т. ін.), почати курити (про всіх або багатьох).  Словник української мови в 11 томах
  4. позакурювати — Позакурювати, -рюю, -єш гл. 1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки. 2) Закоптить (во множествѣ). 3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.  Словник української мови Грінченка