позалатувати

ПОЗАЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, док., що.

Залатати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.

Звелів нам [батько] забрати всі книжки, а також сорочки та одежу, щоб дома позалатувать те, що подерлося чи попоролося... (з мемуарної літ.);

– Ну, позалатувала трохи, – оглядаючи ватянку, сказала вона (А. Головко);

* Образно. Що ж, мій ґрунтик .. Варт був ринських зо п'ятсот, – Та, притиснений недолею, Сто-м позичив в банку от. Позалатував прогалини, – Не лишилось і гроша (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. позалатувати — позала́тувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позалатувати — -ую, -уєш, док., перех. Залатати все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позалатувати — ПОЗАЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Залатати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Звелів нам [батько] забрати всі книжки, а також сорочки та одежу, щоб дома позалатувать те, що подерлося чи попоролося… (Збірник про Кроп.  Словник української мови в 11 томах
4. позалатувати — Позалатувати, -тую, -єш гл. Наложить заплаты.  Словник української мови Грінченка