позалатувати

ПОЗАЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Залатати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.

Звелів нам [батько] забрати всі книжки, а також сорочки та одежу, щоб дома позалатувать те, що подерлося чи попоролося… (Збірник про Кроп., 1955, 20);

— Ну, позалатувала трохи, — оглядаючи ватянку, сказала вона (Головко, II, 1957, 576);

*Образно. Що ж, мій грунтик.. Варт був ринських зо п’ятсот, — Та, притиснений недолею, Сто-м позичив в банку от. Позалатував прогалини, — Не лишилось і гроша (Фр., XIII, 1954, 96).

Значення в інших словниках

1. позалатувати — позала́тувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позалатувати — -ую, -уєш, док., перех. Залатати все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позалатувати — ПОЗАЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, док., що. Залатати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Звелів нам [батько] забрати всі книжки, а також сорочки та одежу, щоб дома позалатувать те, що подерлося чи попоролося... (з мемуарної літ.  Словник української мови у 20 томах
4. позалатувати — Позалатувати, -тую, -єш гл. Наложить заплаты.  Словник української мови Грінченка