позашкільний
ПОЗАШКІЛЬНИ́Й, а́, е́.
Не пов'язаний із школою, який існує поза школою, поза навчанням у школі.
Слід широко розгортати в школах і позашкільних закладах різноманітні наукові і технічні гуртки (з публіц. літ.);
// Який проходить, здійснюється, відбувається не в шкільних умовах, не в школі; не пов'язаний з перебуванням, навчанням у школі, зі шкільною програмою.
Таємничий четвер, в який Дарка повинна ввійти глибше в позашкільне життя Стефи й Оріховської, має перед собою досить поганого попередника: середу (Ірина Вільде);
Кращі учителі велику увагу приділяють позашкільному читанню учнів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)