позашкільний
ПОЗАШКІЛЬНИ́Й, а́, е́. Не пов’язаний із школою, який існує поза школою, поза навчанням у школі.
Слід широко розгортати в школах і позашкільних закладах різноманітні наукові і технічні гуртки (Ком. Укр., 10, 1959, 39);
// Який проходить, здійснюється, відбувається не в шкільних умовах, не в школі; не пов’язаний з перебуванням, навчанням у школі, з шкільною програмою.
Таємничий четвер, в який Дарка повинна ввійти глибше в позашкільне життя Стефи й Оріховської, має перед собою досить поганого попередника: середу (Вільде, Повнол. діти, 1960, 116);
Кращі учителі велику увагу приділяють позашкільному читанню учнів (Літ. газ., 31.VIII, 1950, 1).
Словник української мови (СУМ-11)