позбавленець
ПОЗБА́ВЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч., іст.
У Радянському Союзі до прийняття Конституції 1936 р. – людина, позбавлена виборчих та інших громадянських прав у зв'язку з належністю до так званого експлуататорського класу.
Словник української мови (СУМ-20)