позбавленець

позба́вленець

-нця, ч., іст.

У Радянському Союзі – особа, позбавлена виборчих прав за належність до "експлуататорських класів" (поміщиків, духовенства, куркульства і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. позбавленець — позба́вле́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. позбавленець — ПОЗБА́ВЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч., іст. У Радянському Союзі до прийняття Конституції 1936 р. – людина, позбавлена виборчих та інших громадянських прав у зв'язку з належністю до так званого експлуататорського класу.  Словник української мови у 20 томах
3. позбавленець — ПОЗБА́ВЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. У Радянському Союзі до прийняття Конституції 1936 р. — людина, позбавлена виборчих та інших громадянських прав у зв’язку з належністю до експлуататорського класу.  Словник української мови в 11 томах