позбиратися
ПОЗБИРА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
Зійтися, з'їхатися, злетітися і т. ін. в одне місце, докупи (про всіх або багатьох).
Позбиралися докупи Танцювать не баби – ступи (Л. Глібов);
– Уляно, чого там люди позбиралися?.. Може, щось треба їм? (М. Стельмах);
У сільській бібліотеці позбирались читачі (Я. Шпорта);
// у що. Сходячись, з'їжджаючись, злітаючись і т. ін. докупи, розташуватися, згрупуватися якимось способом (про всіх або багатьох).
Люди, покидавши худобу і позбиравшись у невеличкі гурточки, вели повільні, нудні розмови.., аби не проспати черги (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)