поздовжній
ПОЗДО́ВЖНІЙ, я, є.
Який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь; подовжній.
Довгасте біляве обличчя лісовика зосереджене, на лобі тремтить поздовжня борозенка (М. Стельмах);
По ріці йшов пасажирський пароплав на Київ: два поздовжні разки освітлених вікон гінко посувалися повз береги (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)