поздовжній
ПОЗДО́ВЖНІЙ, я, є. Який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь; подовжній.
При квадратно-гніздовому і квадратному способах вирощування буряків плантацію обробляють механізмами в поздовжньому і поперечному напрямах в більш стислі строки і високоякісно (Колг. Укр., 4, 1959, 11);
Довгасте біляве обличчя лісовика зосереджене, на лобі тремтить поздовжня борозенка (Стельмах, І, 1962, 241);
По ріці йшов пасажирський пароплав на Київ: два поздовжні разки освітлених вікон гінко посувалися повз береги (Гуц., Скупана.., 1965, 15).
Словник української мови (СУМ-11)