поздовжній

ПОЗДО́ВЖНІЙ (який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь), ПОВЗДО́ВЖНІЙ, ПОДО́ВЖНІЙ, ПРОДО́ВЖНІЙ (ПРОДОВЖНИЙ) розм. Подумки робиш поздовжній розтин себе самого. Так, вочевидь, легше зосередитися й дійти до суті (Ю. Андрухович); В долині, оточеній з усіх боків стрімкими узбіччями, з поналіплюваними на них домиками з садками, порізаними повздовжніми кривулястими вуличками, на кам'яній квадратній площі стоїть старовинна чорна кам'яна споруда у формі дзвона (Ірина Вільде); На трьох подовжніх і одному поперечному столі розставляли вони поверх трьох скатертин найтоншого полотна тарілки, келехи й сільниці (З. Тулуб); На його високому лобі спухає і тремтить продовжня прожилка (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. поздовжній — поздо́вжній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поздовжній — -я, -є. Який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь; подовжній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поздовжній — ПОЗДО́ВЖНІЙ, я, є. Який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь; подовжній. Довгасте біляве обличчя лісовика зосереджене, на лобі тремтить поздовжня борозенка (М.  Словник української мови у 20 томах
4. поздовжній — Поздо́вжній і повздо́вжній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поздовжній — ПОЗДО́ВЖНІЙ, я, є. Який проходить, розміщується по довжині, уздовж чого-небудь; подовжній...  Словник української мови в 11 томах