поздоровлення
ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. поздоро́вити, поздоровля́ти.
Нарешті висота впала.., і першим про це дізнався Маковейчик. Лінія [телефонного зв'язку] одразу сповнилась радісним клекотом, взаємними поздоровленнями (О. Гончар);
Вчителя ми застали в альтані .. Я .. поздоровив його. Він мотнув головою, не відповідаючи нічого на моє поздоровлення (І. Франко).
2. Привітання з нагоди якої-небудь радісної, приємної події (народження, одруження, ювілею і т. ін.).
Василько подав їй свою чашку, промовивши тихо і несміливо якесь поздоровлення (Леся Українка);
Засушені квіти.., альбоми з поздоровленнями і видами на море .. – все те висіло на стінах, як свідки і співучасники далеких забав і ночей (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)