позеленілий

ПОЗЕЛЕНІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до позелені́ти.

Я пропливаю шлюз і на мокрих, позеленілих від часу бетонних стінах читаю тисячі імен моїх прапрадідів (О. Довженко);

// у знач. прикм.

Крізь позеленілі шибки ледве пробивається світ у хату (Панас Мирний);

Гнаний страхом перед батьковим гнівом, Ілько, злодійкувато озираючись, збіг у балку і сховався за купу позеленілої цегли (П. Панч);

Рип дверей уриває Огейові думки, і він дивиться на позеленіле запале лице Кряжен (Олесь Досвітній).

Значення в інших словниках

1. позеленілий — позелені́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позеленілий — див. зелений  Словник синонімів Вусика
3. позеленілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до позеленіти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. позеленілий — ПОЗЕЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до позелені́ти. Я пропливаю шлюз і на мокрих, позеленілих від часу бетонних стінах читаю тисячі імен моїх прапрадідів (Довж., III, 1960, 99); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах