1. Словник української мови у 20 томах

позеленілий

ПОЗЕЛЕНІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до позелені́ти.

Я пропливаю шлюз і на мокрих, позеленілих від часу бетонних стінах читаю тисячі імен моїх прапрадідів (О. Довженко);

// у знач. прикм.

Крізь позеленілі шибки ледве пробивається світ у хату (Панас Мирний);

Гнаний страхом перед батьковим гнівом, Ілько, злодійкувато озираючись, збіг у балку і сховався за купу позеленілої цегли (П. Панч);

Рип дверей уриває Огейові думки, і він дивиться на позеленіле запале лице Кряжен (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позеленілий — позелені́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. позеленілий — див. зелений Словник синонімів Вусика
  3. позеленілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до позеленіти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. позеленілий — ПОЗЕЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до позелені́ти. Я пропливаю шлюз і на мокрих, позеленілих від часу бетонних стінах читаю тисячі імен моїх прапрадідів (Довж., III, 1960, 99); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах