позеленілий
позелені́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до позеленіти.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позеленілий — позелені́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- позеленілий — див. зелений Словник синонімів Вусика
- позеленілий — ПОЗЕЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до позелені́ти. Я пропливаю шлюз і на мокрих, позеленілих від часу бетонних стінах читаю тисячі імен моїх прапрадідів (О. Довженко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- позеленілий — ПОЗЕЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до позелені́ти. Я пропливаю шлюз і на мокрих, позеленілих від часу бетонних стінах читаю тисячі імен моїх прапрадідів (Довж., III, 1960, 99); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах