Великий тлумачний словник сучасної мови

позеленілий

позелені́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до позеленіти.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позеленілий — позелені́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. позеленілий — див. зелений  Словник синонімів Вусика
  3. позеленілий — ПОЗЕЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до позелені́ти. Я пропливаю шлюз і на мокрих, позеленілих від часу бетонних стінах читаю тисячі імен моїх прапрадідів (О. Довженко); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  4. позеленілий — ПОЗЕЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до позелені́ти. Я пропливаю шлюз і на мокрих, позеленілих від часу бетонних стінах читаю тисячі імен моїх прапрадідів (Довж., III, 1960, 99); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах