позичковий

ПОЗИЧКО́ВИЙ, а, е.

Стос. до позички.

Сторони можуть надати форму позичкового зобов'язання всякому боргові, що виникає з купівлі-продажу, наймання майна або іншої підстави (з мови документів);

Євгеній закинув про найближче: про стан селянства по селах, про читальні, каси позичкові (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. позичковий — позичко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. позичковий — -а, -е. Стос. до позички. Позичковий капітал — капітал, власник якого надає його іншим особам на певний термін за заздалегідь обумовлений процент. Позичковий процент — плата позичальника кредитору за користування кредитом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позичковий — Позичко́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. позичковий — ПОЗИЧКО́ВИЙ, а, е. Стос. до позички. Сторони можуть надати форму позичкового зобов’язання всякому боргові, що виникає з купівлі-продажу, наймання майна або іншої підстави (Цив.  Словник української мови в 11 томах