1. Словник української мови у 20 томах

позичковий

ПОЗИЧКО́ВИЙ, а, е.

Стос. до позички.

Сторони можуть надати форму позичкового зобов'язання всякому боргові, що виникає з купівлі-продажу, наймання майна або іншої підстави (з мови документів);

Євгеній закинув про найближче: про стан селянства по селах, про читальні, каси позичкові (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позичковий — позичко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. позичковий — -а, -е. Стос. до позички. Позичковий капітал — капітал, власник якого надає його іншим особам на певний термін за заздалегідь обумовлений процент. Позичковий процент — плата позичальника кредитору за користування кредитом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позичковий — Позичко́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. позичковий — ПОЗИЧКО́ВИЙ, а, е. Стос. до позички. Сторони можуть надати форму позичкового зобов’язання всякому боргові, що виникає з купівлі-продажу, наймання майна або іншої підстави (Цив. Словник української мови в 11 томах