1. Великий тлумачний словник сучасної мови

позичковий

позичко́вий

-а, -е.

Стос. до позички.

Позичковий капітал — капітал, власник якого надає його іншим особам на певний термін за заздалегідь обумовлений процент.

Позичковий процент — плата позичальника кредитору за користування кредитом.

Позичковий рахунок — рахунок, на якому банк веде облік наданих та повернених кредитів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позичковий — позичко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. позичковий — ПОЗИЧКО́ВИЙ, а, е. Стос. до позички. Сторони можуть надати форму позичкового зобов'язання всякому боргові, що виникає з купівлі-продажу, наймання майна або іншої підстави (з мови документів); Євгеній закинув про найближче: про стан селянства по селах, про читальні, каси позичкові (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. позичковий — Позичко́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. позичковий — ПОЗИЧКО́ВИЙ, а, е. Стос. до позички. Сторони можуть надати форму позичкового зобов’язання всякому боргові, що виникає з купівлі-продажу, наймання майна або іншої підстави (Цив. Словник української мови в 11 томах