позолотник

ПОЗОЛО́ТНИК, а, ч.

Фахівець із золотіння.

Сьогодні на Головному павільйоні [виставки] москвичі-позолотники закінчили золочення шпиля, висота якого досягає 70 метрів (з газ.).

Значення в інших словниках

1. позолотник — позоло́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. позолотник — -а, ч. Фахівець із золотіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позолотник — ПОЗОЛО́ТНИК, а, ч. Фахівець із золотіння. Сьогодні на Головному павільйоні [виставки] москвичі-позолотники закінчили золочення шпиля, висота якого досягає 70 метрів (Веч. Київ, 8.ІХ 1957, 1).  Словник української мови в 11 томах