позорище
ПОЗО́РИЩЕ, а, с.
1. заст. Видовище (у 2 знач.).
З позорища увечері У терми сховався Святий кесар з лікторами (Т. Шевченко).
2. розм. Те саме, що ганьба́ 1.
[Підгайний:] Прийдеться привселюдно виявити хатній сором!.. Отакий каламут, отаке позорище! (М. Кропивницький);
Розв'язку маєш бач яку – .. дві вагонетки на боку, одна – колеса вгору .. І невелика тут біда, позорище велике (П. Дорошко).
Словник української мови (СУМ-20)