позорище

ПОЗО́РИЩЕ, а, с.

1. заст. Видовище (у 2 знач.).

З позорища увечері У терми сховався Святий кесар з лікторами (Шевч., II, 1963, 292).

2. розм. Те саме, що ганьба́ 1.

[Підгайний:] Прийдеться привселюдно виявити хатній сором!.. Отакий каламут, отаке позорище! (Кроп., III, 1959, 87);

Розв’язку маєш бач яку — ..дві вагонетки на боку, одна — колеса вгору.. І невелика тут біда, позорище велике (Дор., Три богатирі, 1959. 74).

♦ Виставля́ти (вести́, волокти́, тягти́ і т. ін.) на позо́рище — робити предметом загального осміяння, осуду.

— Коли вестимуть мене з тюрми на позорище, чи ти станеш зо мною разом? (Мирний. III, 1954, 362);

Стоя́ти на позо́рищі — бути предметом загального осміяння, осуду.

Ти знаєш, що.. кождий сміється над тобою.. Стоїш на позорищі, а на душі тобі так, як би тебе карали привселюдно (Март., Тв., 1954, 195).

Значення в інших словниках

1. позорище — позо́рище 1 іменник середнього роду видовище арх. позо́рище 2 іменник середнього роду ганьба  Орфографічний словник української мови
2. позорище — -а, с. 1》 заст. Видовище (у 2 знач.). 2》 розм. Те саме, що ганьба 1). Виставляти на позорище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позорище — Судище, дивовище, ганьбище  Словник чужослів Павло Штепа
4. позорище — ПОЗО́РИЩЕ, а, с. 1. заст. Видовище (у 2 знач.). З позорища увечері У терми сховався Святий кесар з лікторами (Т. Шевченко). 2. розм. Те саме, що ганьба́ 1. [Підгайний:] Прийдеться привселюдно виявити хатній сором!.. Отакий каламут, отаке позорище! (М.  Словник української мови у 20 томах
5. позорище — позор, позорище видовище, зборище  Словник застарілих та маловживаних слів
6. позорище — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм.  Словник синонімів української мови