позорювати

ПОЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Зорати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

ПОЗОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Зорювати якийсь час.

Певне, їм [бійцям] теж хотілося хоч трохи поніжитися, позорювати, але не можна — була команда… (Руд., Вітер… 1958, 88);

— А тепер, сину, скачи на хутір і чекай там моїх наказів. Вранці, думаю, почнеться.. Скачи, Марку. До світанку позорюй ще… (Рибак, Дніпро, 1953, 278).

Значення в інших словниках

1. позорювати — позо́рювати дієслово доконаного виду від: зора́ти позорюва́ти дієслово доконаного виду від: зорюва́ти  Орфографічний словник української мови
2. позорювати — I позорюв`ати-юю, -юєш, док. Зорювати якийсь час. II поз`орювати-юю, -юєш, док., перех. Зорати все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позорювати — ПОЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Зорати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. ПОЗОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Не сплячи, якийсь час відпочивати вночі просто неба при зорях.  Словник української мови у 20 томах
4. позорювати — Позорювати, -рюю, -єш гл. Вспахать (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка