позорювати
ПОЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, док., що.
Зорати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.
ПОЗОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.
Не сплячи, якийсь час відпочивати вночі просто неба при зорях.
Певне, їм [бійцям] теж хотілося хоч трохи поніжитися, позорювати, але не можна – була команда... (М. Руденко);
– А тепер, сину, скачи на хутір і чекай там моїх наказів. Вранці, думаю, почнеться .. Скачи, Марку. До світанку позорюй ще... (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)