позціплювати

ПОЗЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що.

Про всіх або багатьох – сильно і щільно стиснути, звести докупи (зуби, вуста, кулаки і т. ін.).

Позціплювали зуби та й лежать як неживі (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. позціплювати — позці́плювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позціплювати — -юю, -юєш, док., перех. Зціпити (зуби, уста, кулаки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позціплювати — ПОЗЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Зціпити (зуби, уста, кулаки і т. ін.). Позціплювали зуби та й лежать як неживі (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. позціплювати — Позціплювати, -люю, -єш гл. — зуби, руки. Стиснуть, сжать (во множествѣ). Позціплювали зуби та й лежать як неживі.  Словник української мови Грінченка