Орфографічний словник української мови

позціплювати

позці́плювати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. позціплювати — -юю, -юєш, док., перех. Зціпити (зуби, уста, кулаки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позціплювати — ПОЗЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Про всіх або багатьох – сильно і щільно стиснути, звести докупи (зуби, вуста, кулаки і т. ін.). Позціплювали зуби та й лежать як неживі (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. позціплювати — ПОЗЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Зціпити (зуби, уста, кулаки і т. ін.). Позціплювали зуби та й лежать як неживі (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. позціплювати — Позціплювати, -люю, -єш гл. — зуби, руки. Стиснуть, сжать (во множествѣ). Позціплювали зуби та й лежать як неживі.  Словник української мови Грінченка