позціплювати

позці́плювати

-юю, -юєш, док., перех.

Зціпити (зуби, уста, кулаки і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. позціплювати — позці́плювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позціплювати — ПОЗЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Про всіх або багатьох – сильно і щільно стиснути, звести докупи (зуби, вуста, кулаки і т. ін.). Позціплювали зуби та й лежать як неживі (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. позціплювати — ПОЗЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Зціпити (зуби, уста, кулаки і т. ін.). Позціплювали зуби та й лежать як неживі (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. позціплювати — Позціплювати, -люю, -єш гл. — зуби, руки. Стиснуть, сжать (во множествѣ). Позціплювали зуби та й лежать як неживі.  Словник української мови Грінченка