позітхати
ПОЗІТХА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
Якийсь час посилено глибоко вдихати й видихати – перев. під впливом якихось почуттів; зітхати.
Роздумався я отакечки, розгадався, та, трохи позітхавши, почав всміхатись (Марко Вовчок);
Видко, убогим було її щастя: нарік [наступного року] вони ледве повернули зерно, потужили, позітхали та й подалися обоє на поклін у панську економію (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)