покажчик
ПОКА́ЖЧИК, а, ч.
1. Напис або який-небудь знак (стрілка, тичка і т. ін.), що вказує на напрям руху, розташування чого-небудь і т. ін.
Як побачив він у Горбі стовп з покажчиком дороги на Фрейденштат, .. зупинивсь на хвилину (П. Куліш);
Крім дорожних сигнальних знаків, в населених пунктах і на дорогах встановлюються різні покажчики (з навч. літ.);
Як навмисне, і покажчиків не було ніяких. Стирчали самі похилені стовпчики (Яків Баш);
Світловий покажчик.
2. Контрольно-вимірювальний прилад.
Покажчик температури води призначений для контролю за температурою води у системі охолодження двигуна (з навч. літ.).
3. Довідкова книжка або довідковий список, доданий до книжки.
Нема часу поритися в “Полном Собрании Законов”. Сьогодні трошки був копирснув, та нічого не виудив, бо алфавітний покажчик такий, що .. в йому голову заморочиш (Панас Мирний);
Бібліографічний покажчик.
4. заст. Те саме, що пока́зник 1, 2.
△ (1) Цифербла́тний пока́жчик рівнова́ги, спец. – вимірювальний пристрій циферблатних ваг із змінним положенням рівноваги.
Словник української мови (СУМ-20)