поквапом
ПО́КВАПОМ, присл., розм.
Те саме, що поква́пливо.
Дід лежав майже без духу, вишептавши поквапом, уривано оце оповідання (І. Франко);
Той поквапом привітався з явним наміром продовжувати свою путь (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)