поквапність

ПОКВА́ПНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. поква́пний.

[Сімон (хапає газету і переглядає):] Ох! (Читає з гарячковою поквапністю) (І. Франко);

Не поспішав [Мухтаров] подавати руку і в думці прощав поквапність і недоречність фрази Любові Прохорівни (Іван Ле);

Максим розумів, що Романов ніяк не хоче виправдати його поквапності повернутися якомога скоріше до передвоєнних справ (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. поквапність — поква́пність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. поквапність — [поквапн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. поквапність — -ності, ж. Властивість за знач. поквапний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поквапність — Поква́пність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поквапність — ПОКВА́ПНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. поква́пний. [Сімон (хапає газету і переглядає):] Ох! (Читає з гарячковою поквапністю) (Фр.  Словник української мови в 11 томах
6. поквапність — Поквапність, -ности ж. = поквап.  Словник української мови Грінченка