покоління
ПОКОЛІ́ННЯ, я, с.
1. Сукупність родичів однакового ступеня спорідненості щодо спільного предка.
У великій родині Річинських жінки всіх поколінь жили виключно за спинами своїх чоловіків (Ірина Вільде);
На дворищі, де жив Ант, а до нього ще чимало попередніх поколінь, споконвіку працювали самі на себе (С. Скляренко);
// Потомство тварин або рослин.
Кожного року з гніздечка вилітатиме нове покоління, нові крильця будуть тріпатися в чистому, прозорому, свіжому, пахучому степовому повітрі (Григорій Тютюнник);
Відібрані за розвиненістю кореневої системи рослини в наступних поколіннях перевершують за врожайністю рослини із звичайною кореневою системою на 2-З центнери зерна з гектара (з наук. літ.).
2. заст. Плем'я, рід або родина.
Вони дуже брязкали чотками і, розмовляючи, повертались якось так сміливо, угласто.., що разом можна було б вгадати їх рід і північне покоління (І. Нечуй-Левицький);
В Туапсе є де проходитися, особливо по гарних самітних околицях туапсинських; туди ціле покоління Шмідтів і прямувало надвечір (А. Кримський).
3. Люди близького віку, що живуть в один період часу.
Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (М. Коцюбинський);
// кого, яке. Люди близького віку, зв'язані спільною діяльністю, спільними інтересами і т. ін.
На драматургії М. П. Старицького, М. Л. Кропивницького, І. К. Тобілевича виховувались і зростали цілі акторські покоління (з мемуарної літ.).
(1) З поколі́ння в поколі́ння:
а) у спадок, від батьків до дітей;
б) за традицією, від старших до молодших.
З покоління в покоління поповнюють вони чорноморський флот капітанами, матросами, а дніпровський лиман лоцманами (О. Гончар);
В сім'ї Грималюків мистецтвом художнього випалювання займалися з покоління в покоління, воно розвивалось на базі бондарського ремесла і було потомственою професією (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)