покомизитися

ПОКОМИЗИ́ТИСЯ, ижу́ся, изи́шся, док., розм.

Комизитися якийсь час.

[2-й чоловік:] А де їх [грошей] у врага роздобути? Покомизишся трохи, посперечаєшся та знов до нього ж [Бичка] з поклоном! (М. Кропивницький);

Рядчики, що, наймаючи людей, .. любили покомизитись, показати свою зверхність.., на цей раз прийняли усіх заробітчан (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. покомизитися — покомизи́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. покомизитися — -ижуся, -изишся, док., розм. Комизитися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покомизитися — ПОКОМИЗИ́ТИСЯ, ижу́ся, изи́шся, док., розм. Комизитися якийсь час. [2-й чоловік:] А де їх [грошей] у врага роздобути? Покомизишся трохи, посперечаєшся та знов до нього ж [Бичка] з поклоном! (Кроп., І, 1958, 478); Рядчики, що, наймаючи людей,..  Словник української мови в 11 томах
4. покомизитися — Покомизитися, -жуся, -зишся гл. Покапризничать, поупрямиться. Не зважай на неї: покомизиться та й перестане. Богодух. у.  Словник української мови Грінченка