покомизитися

Покомизитися, -жуся, -зишся

гл. Покапризничать, поупрямиться. Не зважай на неї: покомизиться та й перестане. Богодух. у.

Значення в інших словниках

1. покомизитися — покомизи́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. покомизитися — -ижуся, -изишся, док., розм. Комизитися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покомизитися — ПОКОМИЗИ́ТИСЯ, ижу́ся, изи́шся, док., розм. Комизитися якийсь час. [2-й чоловік:] А де їх [грошей] у врага роздобути? Покомизишся трохи, посперечаєшся та знов до нього ж [Бичка] з поклоном! (М. Кропивницький); Рядчики, що, наймаючи людей, ..  Словник української мови у 20 томах
4. покомизитися — ПОКОМИЗИ́ТИСЯ, ижу́ся, изи́шся, док., розм. Комизитися якийсь час. [2-й чоловік:] А де їх [грошей] у врага роздобути? Покомизишся трохи, посперечаєшся та знов до нього ж [Бичка] з поклоном! (Кроп., І, 1958, 478); Рядчики, що, наймаючи людей,..  Словник української мови в 11 томах