поконати
Покона́ти, -на́ю, -єш
гл.
1) Умереть, помереть. Дай Боже і покопать по правді. Ном. № 6695. Бодай наші вороги покопали до ноги. Чуб. V. 246.
2) Побѣдить. Покопали козацьку волю. Св. Л. 64.
Словник української мови ГрінченкаПокона́ти, -на́ю, -єш
гл.
1) Умереть, помереть. Дай Боже і покопать по правді. Ном. № 6695. Бодай наші вороги покопали до ноги. Чуб. V. 246.
2) Побѣдить. Покопали козацьку волю. Св. Л. 64.
Словник української мови Грінченка