покомизитися
ПОКОМИЗИ́ТИСЯ, ижу́ся, изи́шся, док., розм. Комизитися якийсь час.
[2-й чоловік:] А де їх [грошей] у врага роздобути? Покомизишся трохи, посперечаєшся та знов до нього ж [Бичка] з поклоном! (Кроп., І, 1958, 478);
Рядчики, що, наймаючи людей,.. любили покомизитись, показати свою зверхність.., на цей раз прийняли усіх заробітчан (Панч, Синів.., 1959, 17).
Словник української мови (СУМ-11)