поконаний
ПОКО́НАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до покона́ти 2.
Серцем відчували [в’язні], що фашисти будуть поконані, вірилося тільки в це, жилося тільки цією надією (Загреб., Диво, 1968, 86).
Словник української мови (СУМ-11)ПОКО́НАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до покона́ти 2.
Серцем відчували [в’язні], що фашисти будуть поконані, вірилося тільки в це, жилося тільки цією надією (Загреб., Диво, 1968, 86).
Словник української мови (СУМ-11)