поконання

ПОКОНА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. покона́ти 2.

Дальше його думки йдуть вже як геройська дума про поконання великого ворога (Стеф., Вибр., 1949, 193).

Значення в інших словниках

1. поконання — покона́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. поконання — -я, с., рідко. Дія за знач. поконати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поконання — ПОКОНА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. покона́ти 2. Дальше його думки йдуть вже як геройська дума про поконання великого ворога (В. Стефаник).  Словник української мови у 20 томах