покомандувати
ПОКОМА́НДУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Командувати якийсь час.
Він тоді з жалем подумав: «Над такою жінкою дідька лисого покомандуєш…» (Стельмах, II, 1962, 153).
2. розм. Те саме, що скома́ндувати.
— Давайте грати в чого! — покомандувала Ватя, — в сусіда або в квітник. Чого ми будемо дурно сидіти?! (Н.-Лев., IV, 1956, 92).
Словник української мови (СУМ-11)